Кулінарні музеї світу

Музей марципана в Сентендрі, в мальовничому при городі Будапешта – це велика колекція марципанових фігурок (зображення казкових і історичних персонажів).

В 2007 р. в литовському місті Бирштонасі відкрився Музей культурного спадку

В його трьох залах зібрано більше 4000 експонатів ХVІ-ХХ ст.. кулінарні традиції, формування культури харчування, традиції гостинності, рецепти і технології.

Музей кулінарії в Турції представив всі кулінарні традиції регіону (турецькі, курдські, арабські, ассірійські).

В майбутньому планує відкрити при музеї кулінарну школу.

В Ченду (південний захід Китаю) є музей сичуаньської кухні, страви якої відрізняються особливими прянощами і гостротою. В колекції музею – біля 6000 страв, кухонний посуд, фотоматеріали, зал-чайна, демонстраційний зал.

Бразильський Сальвадор –

славиться Гастрономічним музеєм.

Водному залі – експозиція присвячена баіянській кухні, в другому – ресторан.

Лондонський Музей історії кулінарії –

представлена історія кулінарії і види продовольства всіх континентів.

Музей кулінарного мистецтва в Москві –

12 залів – історія і розвиток громадського харчування ( обладнання, інвентар, кухонний посуд народів Росії).

Лідер по кількості музеїв «імені себе» - картопля.

Білорусія, Росія, Данія, США, Німеччина, Франція, Бельгія, Великобританія, Канада.

В французькому місті Шамоні існує «Храм сиро виробництва»,

який включає музей сиру, магазин сирів і ресторан.

Музей сиру в Зандамі (Нідерланди) – сирні ярмарки.

Музей локшини (швидкого приготування) в Йокогамі, Японія.

На стінах пакетики з-під локшини; на полицях – посуд і прилади для приготування; телевізори транслюють рекламу локшини за останні 25 років. В ресторані пропонують страви із рамена. Створена вулиця, на якій 8 магазинів торгують кожен своїм видом локшини зі специфічними добавками.

В Італії, в Понтедассіо, відкрили Музей спагеті,

який зберігає історію, технології і сотні рецептів приготування знаменитої пасти, приправ, соусів.

В музеї в Граньяно

представлені 176 видів макаронних виробів, причому кожний із них має власну назву: діталіні, фарфаллє, гарганеллі, лумаконі, мальєттє, орекьєттє.

В США існує музей консервованої шинки SPAM,

в якому можна узнати про роль шинки під час другої світової війни і в наші дні, дізнатись статистику споживання, побачити тематичні рекламні ролики.

В Італії (Феліно) в фортеці ІХ ст..

розміщена експозиція, присвячена салямі. Історія ковбаси, про породу чорних свиней, технологія виробництва, реклама продукту.

В Берліні – музей присвячений традиційним німецьким ковбаскам.

Зі стелі звисають «каплі кетчупа», в центрі залу знаходиться велика сосиска «в обнімку» з картоплею фрі, дивани-сосиски і інтерактивний снек-бар. В кімнаті запахів представлені аромати різних спецій.

Самий «солодкий» - музей шоколаду в Кельні,

розташований в будівлі у вигляді корабля із скла і цегли. Тут зібрані експонати із шоколаду різних виробників. Обладнана шоколадна міні-фабрика. Процес виготовлення повністю автоматизований. Експозиція музею представляє історію появи шоколаду і розвиток шоколадної промисловості.

Обладнана теплиця для вирощування дерев какао. Родзинка музею – фонтан із шоколаду. В басейн із шоколадною масою (200кг) працівники залу занурюють вафлі і пригощають відвідувачів.

Шоколадні музеї є також в Парижі, Празі, Брюгге і Сімферополі.

Єдиний в своєму роді музей перцю, відкритий в Угорщині.

На батьківщині інків знали сорок сортів цієї рослини, а везли його із Іспанії в Турцію, а потім в Угорщину. Сьогодні угорська паприка – сама відома в світі.

Оригінальний музей приправ відкритий в Гамбурзі. Кожний відвідувач отримує

пакетик чорного перцю в дарунок.

В штаті Вінконсін,США, музей гірчиці

відкрився випадково: футбольний фанат, щоб відволіктись від поразки любимої команди, почав збирати випадкові предмети. Він зібрав на американських стадіонах колекцію із 5000 тюбиків, банок, пляшечок з-під гірчиці. Тепер в штаті відзначають національний день гірчиці.

В Оберні, штат Вашінгтон,США, в кліматі, який зовсім не підходить для

вирощування бананів, живе ентузіастка Анна. Вона і заснувала єдиний в світімузей з банановою тематикою. Прізвисько Анни – Банана - можна рахувати першим експонатом. В музеї зібрана різнопланова інформація про банани, а також представлена колекція фотографій і ретропостерів, бананові фігурки, одяг, посуд – всього більше 4000 експонатів.

Аналогічний музей моркви створений в Великобританії.

Це лише частина із великої кількості існуючих музеїв, які зберігають історію людини в різних кулінарних традиціях і продуктах. Збільшення числа кулінарних музеїв, які відображають інтерес до їжі, її ролі в історії і розвитку суспільства, говорить про зростання культури харчування і пиття, про розуміння продовольчих проблем в цілому, про важливість і витонченість кулінарного мистецтва